FAMINE IN UKRAINE
FROM THE ARCHIVES OF THE UNWLA
by Professor Taras Hunczak
Translated by Iryna Kurowyckyj

The archives of the Ukrainian National Women's League of America's about the tragedy in Ukraine in 1932-1933 read like minutes of a meeting. In the documents, we find information about the work that was done by UNWLA members to help the victims and to share information about the famine with others.

On November 13, 1933, the National Board of the UNWLA called a meeting of its Branches in New York and the surrounding areas to form "The Emergency. Relief Committee for Starving Ukrainians." Dr. Neonilia Pelecovich was elected chair and other UNWLA members were elected to serve on the committee. Among them were Pavlyna Avramenko, Petrunela Kostecky and Julia Jarema, just to list a few.

At the meeting it was further decided that a Committee of Honor should be formed to assist the Emergency Relief Committee's work. Distinguished individuals within the Ukrainian and American communities were invited to participate.

The list of representatives from the Ukrainian community to the Committee of Honor creates a clear vision of how enthusiastically the UNWLA's appeal was answered. There is also evidence that other individuals invited to become members of the honorary committee were not as forthcoming. One of the invitees was Alexander Archipenko; he declined the invitation, but donated a sculpture of a woman's face to be raffled off to help starving Ukrainians. Most of the invitees from the American Community declined. Some did not even respond. Only Florence G. Caccisit, correspondent for the YMCA, and writer Carvet Wells accepted the invitation to be on the committee.

In spite of the lukewarm response from the American community, under the direction of Dr. Pelecovich, the Committee showed great enthusiasm. In a very short time they prepared a memorandum on the famine and letters that were to be sent out by the 21st of November 1933.

Among the recipients of the letters were President Franklin D. Roosevelt and his wife Eleanor, senators, congressmen and members of the press. One can only admire how quickly these letters were prepared and disseminated.

In the Memorandum to Humanitarian agencies such as American Red Cross and the International Committee of the Red Cross in Geneva, was a short version of the history of the tragedy of Ukrainian people ending with an appeal for help. The Memorandum stated "We beseech your good organization, built upon the humane foundation of relieving human suffering and misery to give full consideration to our plea by sending a committee to investigate the magnitude of these horrible conditions... In the name of womanhood we are asking you to help the nation that is dying of starvation, mothers and children, their only wish is to live."

The first reply came on the November 29, 1933. It was a letter from the American Red Cross, stating that the USSR had forbidden any assistance to be brought through its borders from any international organization or agency. Other replies were soon received. In December of 1933 a letter arrived from Congressman John Delany. The congressman, as well as others, promised to look into the situation. These were not idle words. At the second session of the 73rd Congress, held in May 1934, Resolution 399, dealing entirely with the question of the famine in Ukraine, was passed. It is quite possible that this was the first resolution in which Moscow's politics were addressed in U.S. Congress. It clearly defmed the situation as "Famine as means of decreasing the population of Ukraine, to destroy Ukrainians politically, culturally and to destroy their national rights."

The answer from the White House, on behalf of President Roosevelt's administration, came from the U.S. Department of State, Eastern European Division, Robert F Kelly, Chief. The letter, dated December 15, 1933, stated that at this time the Administration could not do anything in regards to the Famine.

The letters from the American press were interesting; the editor of the New York Herald Tribune, for example, wrote that the paper had a corespondent in Moscow and was being independently informed about the situation in Ukraine.

One finds in the UNWLA archives about the Great Famine correspondence to and from a "European Ukrainian Organization Committee," from Soyuz Ukrainok in Lviv, from the Ukrainian Women's Union of Czechoslovakia, and from a wide range of Ukrainian women's organizations writing in defense of the Ukrainian people.

The work of the "Emergency Relief Committee for Starving Ukrainians" under the leadership of Dr. Pelecovich was acknowledged by the United Ukrainian Organizations of America. A mandate was given to the UNWLA to organize a nationwide gathering in New York for the purpose of demonstrating their support for and defense of starving Ukrainians.

The UNWLA implemented its obligation with honor and dignity, and the documents in the archives prove this.

Publication of this commemorative issue marking the 70th anniversary of the Great Famine in Ukraine was made possible by a generous contribution from Self Reliance Federal Credit Union of New York. The Ukrainian National Women's League of America is deeply grateful.

АКЦІЯ СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ
ПІД ЧАС ВЕЛИКОГО ГОЛОДУ В УКРАЇНІ
МАТЕРІЯЛИ ПРО ГОЛОДОМОР В АРХІВІ СУА

Архів Союзу Українок Америки про трагічні події 1932-1933 рр. читається немов протокол діяльности СУА в обороні Українського народу.

[CLICK] to download (5MB) HOLODOMOR SPECIAL ISSUE NOVEMBER 2003 N0.11, VOL. LX US$13.00 mailed within U.S. US$15.00 Canada and elsewhere Postage included HOW TO ORDER Mail your check to: UNWLA, INC. 203 Second Avenue New York, NY 10003 Tel: 212-533-4646 unwla@unwla.org Include your shipping address! Orders will be shipped upon receipt of payment.

Документ від 13 листопада 1933 р. інформує нас, що Головна Управа Союзу Українок Америки відбула збори відділів Нью-Йорку і околиць з метою зорганізувати "Комітет Помочі Голодуючій Україні". До комітету, який очолила д-р Неоніля Пелехович, увійшли Павлина Авраменко, Петрунела Костецька, Ольга Петренко та Юлія Ярема, яка була roловою СУА в роках 1925-1931. Збори також ухвалили створити Почесний комітет, який складався б з визначних діячів української громади. Коли прочитати список цих діячів, то стає ясно, хто творив еліту української громади. Запрошений був і Олександер Архипенко, якнй щоправда, відмовився від членства в комітеті, заявивши, що він дарує скульптуру на льотерію для збирання грошей для голодуючої України. До Почесного комітету було запрошено ще ряд американських діячів, одначе більшість з них відмовилась через, мовляв, політичний характер програми. Вннятками була Флоренс Ґ. Кассіді, кореспондентка YMCA, та відомий письменник Карвет Веллс, які погодилися стати членами Почесного комітету.

Під проводом д-ра Неонілі Пелехович Комітет доклав значних зусиль задля здійснення своєї програми. Швидко були виготовлені листи, прохання та Меморандум, які вже 21 листопада була розіслані конґресменам, сенаторам, членам уряду, Президенту Рузвельту та його дружині Елеонорі, також різним організаціям та до преси. Швидкість, з якою це все було виконано, була подиву гідною! В Меморандумі до гyманітарних організацій, таких як Американський Червоний Хрест чи Міжнародний Комітет Червоного Хреста в Женеві, була подана коротка історія трагедії українського народу із закликом допомоги.

У Меморандумі було написано:

"Ми благаєм вашу добру організацію, яка побудована на гуманних засадах допомоги людям в стражданні і злиднях, розглянути уважно наше прохання і післати комітет, який би розглянув величину тих жахливих обставин... В ім'я жіноцтва ми закликаємо вас допомогти нації помираючих з голоду матерей і дітей, провина яких є тільки їхне бажання жити".

Першим відгукнувся Американський Червоний Хрест, який в розлогому листі від 29 листопада 1933 р. інформує, що СССР забороняє перевезення через кордон будь-якої допомоги. Дуже скоро, уже 2 грудня почали надходити листи від членів Конґресу. Конґресмен Джон Делані, як і багато інпшх, обіцяв особисто розглянути це питання. Що їхні слова не були порожніми обіцянками, вказує Резолюція 399 73-го Конґресу (2-га сесія) від 28-го травня 1934 року "Голод в Україні". Важливо відзначити, що це, мабуть, вперше в Резолюції говориться про політику Москви "вжити голод як засіб зменшити населення України, щоб знищити українські політичні, культурні та національні права".

Замість Президента Рузвельта та Державного Департаменту відповів голова відділу Східньоевропейської Політики Роберт Ф. Келлі (лист від 15 грудня 1933 р.), де він говорить, що під сучасну пору Уряд Америки не може вжити жодних заходів у справі голоду... На листи до Американської преси прийшла цікава відповідь від редакції "Нью Йорк Геральд Тріб'юн", в якій редактор пише, що "Геральд Тріб'юн", маючи свого кореспондента в Москві, самостійно розповідала про події в Украіні.

Дуже цікавою частиною архіву СУА про голод 1932-1933 рр. є кореспонденція Комітету з европейськими українськими організаціями. 3 тих листів, чи то Союзу Українок у Львові чи то Українського Жіночого Союзу в Чехословаччині, довідуємось про широкомаштабні заходи українських жіночих організацій в обороні Українського Народу.

Значний внесок Комітету Помочі Голодуючій Україні під відданим і вмілим керівинцтвом д-ра Неоніли Пелехович визнало Об'єднання Українських Організацій Америки, уповажнюючи СУА скликати всенародне віче в Нью-Йорку на захист голодуючої України.

СУА гідно виконав свої завдання, що засвідчують архівні матеріяли.

Професор Тарас ГУНЧАК

Союз Українок Америки щиро дякує за допомогу у виданні цього пропам'ятного числа Федеральній Кредитовій Кооперативі 'Самопоміч' в Нью Йорку.