
У травневому та червневому випусках «Нашого Життя» я з важким серцем
писала про приголомшливі події, що відбувалися в Україні. На жаль, вони, як
і раніше, продовжують відбуватися, хоча це і не викликає подиву.
У
вівторок 15 червня було звільнено Володимира Василенка, Надзвичайного і
Повноважного Посла, представника України при Раді з питань прав людини
Організації Об’єднаних Націй. Рада є основним органом, який здійснює нагляд
за дотриманням прав людини. Вона була заснована у 2006 році і замінила
Комісію ООН з прав людини, яка функціонувала з 1946 року. Рада проводить
регулярний універсальний огляд, в ході якого усі без винятку члени ООН
доповідають про ситуацію з правами людини у їхніх країнах. Україна була
запрошена приєднатися до Ради у травні 2006 року. У березні 2008 року в ході
сьомої сесії Ради ООН з прав людини, було заслухано офіційну доповідь на
тему свободи слова в Україні. Було відзначено, що «нинішня ситуація в
Україні характеризується надзвичайно великою поляризацією та політичною
нестабільністю, і це перешкоджає розвитку повноцінної демократичної системи,
заснованої на верховенстві права, належного державного управління та захисту
прав людини.» (З інтерв’ю Емілії Назаренко з Володимиром Василенком у Женеві
під час сьомої сесії Комісії ООН з прав людини вже у 2008 році).
Події, що розгортаються в Україні під керівництвом Президента Януковича та його Кабінету Міністрів, тривожать нас усіх. Теперішня влада, на превеликий жаль, перекреслює ті здобутки демократії, яких досягла Україна за останні 19-20 років, коли вона рухалася на Захід. Як поза-політична організація Союз Українок Америки стурбований цими подіями, проте діє насамперед у відповідь на порушення основних прав людини, які спостерігаються в Україні. У відповідь на розвиток і поширення неприйнятних тенденцій, Екзекутива СУА вирішила звернутися до Президента України з рішучим протестом (Будь ласка, див. «Відкритий лист до Президента України» на ст. 2). На той час, коли Ви отримаєте це число журналу, голови відділів СУА та наші членки будуть звертатися до громади, щоб зібрати підписи під петицією і засвідчити солідарність з волелюбним народом України. Водночас, копії цього листа будуть надіслані посадовим особам Українського уряду, представникам Українського уряду в США, Державному департаменту США та українській пресі. Ми закликали членів СУА звернутися до місцевих представників, а також до сенаторів та конґресменів. Ця загальнонаціональна акція покаже, що як і в минулому, СУА продовжує рішуче виступати на захист основних прав і свобод наших братів та сестер в Україні.
Парадоксальним, і тим не менш, своєчасним є той факт, що картина «Пробудження» Наталки Погребенської, розміщена на обкладинці цього випуску «Нашого Життя», була розпочата у 1988 році і закінчена під час Помаранчевої революції в Україні. Ця 16-ти футова картина, ода рідній землі художниці, зовсім нещодавно виставлялася в Українському музеї у Ню Йорку. 12 червня 2010 року Український Музей провів свої Загальні щорічні збори. Відзначаючи п’яту річницю відкриття цієї величної домівки нашого Українського Музею, ми з гордістю пригадуємо наші досягнення та успіхи і дивимося вперед з оптимізмом, але, разом з тим, з реалізмом. Оглядаючись в минуле, можна стверджувати, що ми успішно пройшли початковий організаційний етап та період зросту від часу відкриття Музею у новому приміщенні. Ми є заможною установою, яку визнають і поважають. Одним із моїх пріоритетів як першої заступниці голови Музею та голови СУА буде приведення бібліотеки Українського Музею до стану діючого ресурсу для відвідувачів та членів Музею. Бібліотека розташована на нижньому поверсі Музею і була заснована СУА, який надав 100,000 доларів США на її започаткування. Двоє членів Управи Музею, призначених від СУА, Софія Геврик та Наталка Соневицька, зголосилися очолити цей проєкт. Наша спільна мета полягає в тому, щоб забезпечити виконання місії Музею та вповні гарантувати його майбутнє!
Бажаю Вам насолоджуватися прекрасною літньою погодою, а також часом, проведеним разом з сім’єю та друзями!
Маріянна Заяць,
голова СУА.