
Архів Союзу Українок Америки про трагічні події 1932-1933 рр. читається немов протокол діяльности СУА в обороні Українського народу.
Документ від 13 листопада 1933 р. інформує нас, що Головна Управа
Союзу Українок Америки відбула збори відбула збори відділів Нью-Йорку і околиць з метою зорганізувати "Комітет Помочі
Голодуючій Україні". До комітету, який очолила д-р Неоніля Пелехович,
увійшли Павлина Авраменко, Петрунела Костецька, Ольга Петренко та Юлія
Ярема, яка була roловою СУА в роках 1925-1931. Збори також ухвалили створити
Почесний комітет, який складався б з визначних діячів української громади.
Коли прочитати список цих діячів, то стає ясно, хто творив еліту української
громади. Запрошений був і Олександер Архипенко, якнй щоправда, відмовився
від членства в комітеті, заявивши, що він дарує скульптуру на льотерію для
збирання грошей для голодуючої України. До Почесного комітету було запрошено
ще ряд американських діячів, одначе більшість з них відмовилась через,
мовляв, політичний характер програми. Вннятками була Флоренс Ґ. Кассіді,
кореспондентка YMCA, та відомий письменник Карвет Веллс, які погодилися
стати членами Почесного комітету.Під проводом д-ра Неонілі Пелехович Комітет доклав
значних зусиль задля здійснення своєї програми. Швидко були виготовлені
листи, прохання та Меморандум, які вже 21 листопада була розіслані
конґресменам, сенаторам, членам уряду, Президенту Рузвельту
та його дружині
Елеонорі, також різним організаціям та до преси. Швидкість, з якою це все
було виконано, була подиву гідною! В Меморандумі до гyманітарних
організацій, таких як Американський Червоний Хрест чи Міжнародний Комітет
Червоного Хреста в Женеві, була подана коротка історія трагедії українського
народу із закликом допомоги
У Меморандумі було написано:
"Ми благаєм вашу добру організацію, яка побудована на гуманних засадах допомоги людям в стражданні і злиднях, розглянути уважно наше прохання і післати комітет, який би розглянув величину тих жахливих обставин... В ім'я жіноцтва ми закликаємо вас допомогти нації помираючих з голоду матерей і дітей, провина яких є тільки їхне бажання жити".
Першим відгукнувся Американський Червоний Хрест, який в розлогому листі від 29 листопада 1933 р. інформує, що СССР забороняє перевезення через кордон будь-якої допомоги. Дуже скоро, уже 2 грудня почали надходити листи від членів Конґресу. Конґресмен Джон Делані, як і багато інпшх, обіцяв особисто розглянути це питання. Що їхні слова не були порожніми обіцянками, вказує Резолюція 399 73-го Конґресу (2-га сесія) від 28-го травня 1934 року "Голод в Україні". Важливо відзначити, що це, мабуть, вперше в Резолюції говориться про політику Москви "вжити голод як засіб зменшити населення України, щоб знищити українські політичні, культурні та національні права".

Дуже цікавою частиною архіву СУА про голод 1932-1933 рр. є кореспонденція Комітету з европейськими українськими організаціями. 3 тих листів, чи то Союзу Українок у Львові чи то Українського Жіночого Союзу в Чехословаччині, довідуємось про широкомаштабні заходи українських жіночих організацій в обороні Українського Народу.
Значний внесок Комітету Помочі Голодуючій Україні під відданим і вмілим керівинцтвом д-ра Неоніли Пелехович визнало Об'єднання Українських Організацій Америки, уповажнюючи СУА скликати всенародне віче в Нью-Йорку на захист голодуючої України.
СУА гідно виконав свої завдання, що засвідчують архівні матеріяли.
Професор Тарас ГУНЧАК
Союз Українок Америки щиро дякує за допомогу у виданні цього пропам'ятного числа Федеральній Кредитовій Кооперативі 'Самопоміч' в Нью Йорку.